Розглянуто проблему лінгвістичного вивчення агресивної поведінки. Дослідження виконано на матеріалі промов депутатів бундестагу ФРН, які було виголошено в період до і після виборів канцлера восени 1998 року. Проаналізовано агресивну мовленнєву поведінку в парламентському узусі ФРН. Наведено визначення вербальної агресії в цілому. Запропоновано прагмалінгвістичну класифікацію агресивних мовленнєвих актів як актів звинувачення, погрози, іронії, глузування, наклепу, приниження, образи, як ініціативних та реактивних, прямих і непрямих. Узагальнено попередні висновки щодо особливостей функціонування агресивних мовленнєвих актів у парламентському узусі, а саме про об'єкт агресивної мовленнєвої поведінки та фактори, що її викликають. Об'єктом агресивних висловлювань у парламенті є морально-етичні позиції, інтелектуальні властивості та ділові якості опонентів. Умовами, що викликають вербальну агресію у парламенті, є наявність сильної парламентської опозиції та гострої соціально-політичної проблеми. Висловлено тезу про доцільність розгляду мовних засобів актуалізації агресивної мовленнєвої поведінки в парламентському узусі ФРН.

Проведено планування й обробку даних багатофакторного експерименту щодо визначення регресійних залежностей мінімальної дози подачі аерозолю-імітатора диму, за якої досліджувані сповіщувачі спрацьовують, від параметрів пристрою для проведення оперативних іспитів димових пожежних сповіщувачів і умов навколишнього середовища.

Проведено планирование и обработка данных многофакторного эксперимента; определены регрессионные зависимости минимальной дозы подачи аэрозоли-имитатора дыма, при которой исследуемые извещатели срабатывают, от параметров устройства для проведения оперативных испытаний дымовых пожарных извещателей и условий окружающей среды

The planning and data processing of multifactor experiment is conducted; the relations of a minimum dose of submission of the aerosol-simulator of a smoke are determined regression, at which one the investigated annunciates work, from parameters of the device for realization of operating tests of smoke fire annunciates and environmental conditions

Розглянуто одне з малодосліджених питань комунікативної лінгвістики - проблему вербальної агресії. Дослідження проведено на матеріалі стенографічних звітів виступів депутатів бундестага ФРН, що дало можливість простежити особливості проявів вербальної агресії в парламентському дискурсі. Проаналізовано варіанти агресивної мовленнєво-поведінкової тактики (МПТ). Зазначено, що основна функція вербальної агресії полягає у заподіянні шкоди іміджу опонента. З метою систематизації та узагальнення численного емпіричного матеріалу, пов'язаного з реалізацією МПТ, запроваджено поняття "етологема" та подано його визначення. Запропоновано класифікацію агресивних етологем, що представлені двома типами, а саме ініціативно-інструментальним та реактивно-ворожим, які в свою чергу поділяються на групи та види. На основі встановленої різноманітності агресивних етологем зроблено висновок щодо розповсюдженості агресивних мовленнєвих актів у парламентському узусі.

Рассмотрен один из малоисследованных вопросов коммуникативной лингвистики - проблема вербальной агрессии. Исследование проведено на материале стенографических отчетов выступлений депутатов бундестага ФРГ, что дало возможность проследить особенности проявлений вербальной агрессии в парламентском дискурсе. Проанализированы агрессивные рече-поведенческие тактики (РПТ). Указано, что основная функция вербальной агрессии состоит в нанесении ущерба имиджу оппонента. С целью систематизации и обобщения многочисленного эмпирического материала, связанного с реализацией РПТ, введено понятие "этологема" и дано его определение. Предложена также классификация агрессивных этологем, которые представлены двумя типами, а именно инициативно-инструментальным и реактивно-враждебным, которые в свою очередь подразделяются на группы и виды. На основании установленного разнообразия агрессивных этологем сделан вывод о распространенности агрессивных речевых актов в парламентском узусе.